Прийоми ландшафтного дизайну: композиція та перспектива

Ландшафтний дизайн – це давнє мистецтво, історія якого сягає в минуле на 4000 років. Воно поєднує в собі риси живопису, архітектури та сільського господарства, та як і в багатьох інших мистецтвах, в ландшафтному дизайні діють закони побудови і створення простору, які включають перспективу, колористику, композицію, ритм, симетрію, фактуру, контрастність та інші.

Композиція в ландшафтному дизайні

Композиція в мистецтві – це розташування та поєднання форм і об’єктів у просторі з метою створення ефекту гармонії. На відміну від живопису, де предмети зображуються на площині, в ландшафтному дизайні композиція враховує всі елементи – простір, обсяги і площини – і взаємозв’язок їх форм. Композиція тут базується на співвідношеннях форм за багатьма характеристиками – це співвідношення за геометричній будові (оскільки рослинні та інші об’єкти в саду можна умовно уявити собі в якості геометричних фігур), яке і включає в себе поєднання площин і обсягів; співвідношення за розмірами, фактурі, кольорам і відтінкам, розташуванню в просторі. Важливий також такий елемент, як освітленість – у різний час доби одні й ті ж об’єкти, освітлювані з різних сторін полуденним, західним сонцем, або нічними ліхтарями, можуть виглядати зовсім по-різному і створювати враження мінливого простору. Композиція в ландшафтному дизайні враховує і четвертий вимір – час. Навесні, влітку і восени один і той же сад може абсолютно змінювати свій вигляд – зелене листя стає жовтим або багряними, навесні квітучий рожевий мигдаль на тлі темних вічнозелених або хвойних рослин виглядає пухнастою хмарою, що зійшла на землю, в той час як влітку його зелене листя практично не виділяються на загальному тлі.

Ландшафтний дизайн та перспектива

Другий не менш важливий закон ландшафтного дизайну – перспектива. У мистецтві поняття перспективи з’явилося в епоху Ренесансу, а одним з перших його теоретиків став Леонардо да Вінчі. Перспектива – це зорова зміна об’єктів у процесі їх віддалення від спостерігача, і ділиться вона на повітряну та лінійну, включаючи характеристики горизонтальної, вертикальної і верхньої площин, точки огляду і проміжний простір. Повітряна перспектива включає характеристики зміни кольору, яскравості і чіткості контурів предметів по відношенню до точки огляду, а лінійна розставляє акценти на розмірах об’єктів – наприклад, на тлі почвопокровних сланких декоративних рослин, чагарник середніх розмірів виглядає високим, а на тлі високого дерева той же самий чагарник здасться низьким. Площини в ландшафтному дизайні – це небо, крона листяних дерев, стіни і огорожі, газони, тераси, водойми і доріжки, які можуть бути прямими, східчастими або похилими.

Перспектива і композиція – це основні закони ландшафтного дизайну, що включають в себе безліч прийомів і хитрощів, дотримання яких, укупі з дотриманням масштабів і пропорцій, допоможе перетворити будь-яку ділянку на гармонійне, приємне місце.