Топіарі та нівакі – розкіш форм і розмірів. Частина друга – нівакі

«Схід, – як казав товариш Сухов, – справа тонка». А далекий схід, справа в принципі незбагненне для нашої слов’янської душі. Але, тим не менш, намагаючись долучитися до прекрасного, європейці із завзятістю носорога вивчають традиційні японські мистецтва каліграфії, орігамі, темарі, ікебана, бусидо, бонсай і нівакі. Ось саме про останній, дуже цікавому виді мистецтва піде мова в цій статті.

 Коли малюєш гілку, потрібно
чути дихання вітру.
Японське прислів’я

Нівакі та бонсай – у чому різниця?

Бонсай та нівакі – це твори японського садового топіарного мистецтва, основ

на мета яких – вловити й продемонструвати красу і суть дорослого дерева на прикладі зменшеної копії. Нівакі часто називають садовим бонсай, але цей термін не зовсім правильний. У бонсай і нівакі є схожі риси, однак принципово вони різні. Слово “бонсай” означає «дерево у чаші» або «дерево на таці». Традиція вирощувати мініатюрні дерева в плоских горщиках з’явилася в Китаї дві тисячі років назад, потім, як і багато з китайської культури, вона перекочувала до Японії, де стала однією з візитних карток країни висхідного сонця. Бонсай традиційно вирощуються в приміщенні або на столику біля будинку, їх висота рідко перевищує 80 см.

Нівакі означає «садове дерево». Це форма, яка вирощується в садовому ґрунті і є частиною садового ландшафту. Висота нівакі може досягати декількох метрів.

Стилі нівакі

Традиції і канони в японському суспільстві займають одні з найважливіших місць, тому століттями вироблялися стилі і стандарти формування бонсай і нівакі. Є вісім канонічних стилів нівакі, дотримання яких священне для японського садівника.

• Тьокан – класична пряма форма. У дерева повинен бути один прямий стовбур.

• Сокан («Роздвоєний стовбур») – являє собою композицію, що відрізняється від інших наявністю двох стовбурів. Вони можуть бути різними за розміром і утворювати одну крону. Роздвоєння повинно починатися відразу від землі.

• Сякан (похилий стиль) – відрізняється від формального прямого стилю тільки тим, що зростання дерева йде під кутом до землі. Такі нівакі часто висаджуються на березі водойм, щоб дерево хилилося до води.

• Кіотська форма. Це форма виникла в місті Кіото, коли при заготівлі деревини криптомерії залишалися пеньки і на цьому місці формувалися нові стовбури. В Японії такі нівакі створюють з криптомерії, в Європі для цього підходить  ялина звичайна.

• Мойогі (покручений стовбур) – складна і дуже красива форма нівакі, в якій ствол повинен звиватися в одній площині (як синусоїда).

• Кенгай (поникла форма) – форма, при якій ствол дерева направляють вниз, нижче основи стовбура.

• Котобукі  -  дорога символічна форма, її вигляд схожий на ієрогліф «щастя». Висаджують в японських садах як дерево-оберіг.

• Монкабурі (дерево над входом) – такі нівакі формують таким чином, щоб одна нижня гілка була дуже довгою і розташовувалася горизонтально над входом в сад. В цьому стилі формують  сосни. Така форма нівакі вважається символом удачі і успіху.

Європейський нівакі

Як вже було сказано, класичні традиції формування нівакі дуже шануються в Японії, але після того як дане мистецтво почало вкорінюватися в Європі, чітких стилів ніхто не дотримується.

Європейський нівакі – це просто різновид топіарного мистецтва. Основним мірилом тут виступає не архаїчність, а краса. Європейські садівники не дотримуються японського культу чисел і правила трикутника (на кожному стовбурі залишати тільки три гілки). Формування японського нівакі починають з раннього віку рослини і роблять спеціальними маленькими ножицями. Європейські садівники починають обрізку дерева в 10-15 річному віці (корду рослина досягає необхідних розмірів) і використовують для цього спочатку секатор і пили, а потім вже садові ножиці для стрижки. Також для фіксування при формуванні європейського нівакі використовують не прийняті в Японії бамбукові палички, а синтетичні стрічки.

Сформований рослина щороку потребує стрижки. Крім цього, всі європейські нівакі, так само як і топіарі, потребують регулярних підгодівлі і захисту від  шкідників і хвороб, особливо на етапі формування.

Для створення нівакі використовуються як хвойні рослини, так і листяні рослини. Європейські нівакі формують з кедра гімалайського (Cedrus deodara), кипарисовика Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana), кипарисовика горіхоплідного (Chamaecyparis pisifera), гінкго білоба (Ginkgo biloba), падуба гостролистого (Ilex aquifolium), падуба Мезерва (Ilex meserveae), падуба Мучигара (Ilex mutchagara), ялівця лускатого (Juniperus squamata), ялівця середнього (Juniperus media), сосни чорної (Pinus nigra), сосни дрібноквіткової (Pinus parviflora), сосни звичайної (Pinus sylvestris), сосни Веймутова (Pinus strobus), тиса ягідного (Taxus baccata),  ялини звичайної (Picea abies), модрини тонколускатої (Larix kaempferi).

В цьому році наш садовий центр «Клуб Рослин» вже постачає і планує збільшити імпорт нівакі з провідних європейських розплідників. Ось кілька фотографій цих рослин.

P.S. Якщо вас зацікавили стрижені форми, зв’яжіться з нашими менеджерами, у них ви зможете отримати інформацію про наявність та ціну товару.